Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба підбив підсумки майже двох років роботи команди Міністерства розвитку громад та територій України.

За цей час Міністерство реалізовувало державну політику у сферах відновлення, житлової політики, регіонального розвитку, критичної інфраструктури, транспорту, прикордонної інфраструктури, європейської інтеграції та міжнародного партнерства.

«Останні два роки стали одними з найскладніших для української інфраструктури. Росія цілеспрямовано й безперервно завдавала ударів по об'єктах, без яких неможливе нормальне життя. Кожна зима ставила перед країною нові виклики. Але попри постійні атаки ми одночасно відновлювали країну, забезпечували роботу транспортної системи, будували нову архітектуру стійкості та реалізовували реформи, необхідні для майбутнього членства України в Європейському Союзі», — зазначив Олексій Кулеба.

Нова система стійкості критичної інфраструктури

Одним із ключових напрямів роботи Мінрозвитку стало формування нової архітектури захисту критичної інфраструктури.

Саме Міністерство ініціювало створення Планів стійкості, які були погоджені на рівні Ради національної безпеки і оборони України та стали основою для комплексної підготовки регіонів до роботи в умовах постійних російських атак.

Лише за кілька місяців по всій країні було розгорнуто понад 1600 будівельних майданчиків, де здійснюється фізичний захист критичної інфраструктури, встановлюються когенераційні установки та блочно-модульні котельні.

Станом на сьогодні вже завершено 277 об'єктів. Завдяки новим технічним рішенням Агентства відновлення швидкість будівництва захисних споруд вдалося збільшити у кілька разів.

Окремі захисні конструкції вже довели свою ефективність під час російських атак. Деякі трансформатори після понад 60 ударів ударними безпілотниками продовжують працювати, забезпечуючи громади електроенергією та роботу критично важливих об'єктів.

Водночас Міністерство координувало підготовку країни до двох опалювальних сезонів в умовах повномасштабної війни.

Планова готовність житлово-комунального господарства до проходження осінньо-зимового періоду становила 99%. Було підготовлено 145 тисяч житлових будинків та майже 25 тисяч закладів соціальної сфери.

Паралельно Мінрозвитку спільно з міжнародними партнерами забезпечило громади альтернативними джерелами живлення.

Загалом встановлено майже 1 ГВт резервної потужності, що дозволило забезпечити резервним електроживленням 76% громад України. Це означає безперебійну роботу систем тепло-, водопостачання, лікарень, шкіл та інших критично важливих об'єктів навіть під час масованих атак.

Важливою складовою енергетичної стійкості стала підтримка багатоквартирних будинків. Зокрема, запуск нової програми – “СвітлоДІМ”. 

Загалом, державними програмами енергоефективності вже скористалися понад 1000 ОСББ, а загалом більше 2000 багатоквартирних будинків підвищили власну енергонезалежність завдяки встановленню сучасного обладнання та реалізації енергоефективних рішень.

Якісне та стабільне водопостачання як частина стійкості громад

Окремим пріоритетом Мінрозвитку стало забезпечення громад надійним водопостачанням.

У межах Планів стійкості вже реалізуються 29 проєктів у 14 областях України, які після завершення забезпечать більш надійне водопостачання для понад 10 мільйонів українців.

Проєкти передбачають будівництво майже 900 кілометрів нових водогонів, встановлення понад 4 тисяч одиниць сучасного обладнання, створення резервних джерел водозабору, резервного електроживлення та автономних систем роботи водоканалів.

Фактично йдеться про перехід від моделі одного джерела водопостачання до побудови резервованої системи, здатної працювати навіть під час російських атак.

Одним із наймасштабніших інфраструктурних проєктів стало будівництво нового магістрального водогону для Миколаївської області.

Проєкт було реалізовано менш ніж за вісім місяців.

У результаті понад 500 тисяч жителів Миколаєва після тривалої перерви знову отримали централізоване водопостачання.

Новий водогін забезпечує подачу до 120 тисяч кубометрів води на добу, а сучасні очисні споруди гарантують її якість відповідно до державних стандартів.

Крім забезпечення населення питною водою, нова система створює додатковий ресурс для розвитку аграрного сектору регіону.

Підтримка громад та нова регіональна політика

Окремим напрямом роботи Мінрозвитку стала комплексна підтримка українських громад, які працюють в умовах повномасштабної війни та одночасно забезпечують життєдіяльність своїх мешканців, реалізують проєкти відновлення та планують розвиток.

Одним із ключових рішень стала Програма підтримки прифронтових територій, яка сьогодні охоплює 216 громад у 10 областях України, де проживають майже 7 мільйонів людей.

Програма передбачає понад 60 інструментів підтримки у соціальній, енергетичній, освітній, медичній, економічній та інфраструктурній сферах і спрямована на забезпечення стійкості громад, які щоденно перебувають під загрозою російських обстрілів. На підтримку прифронтових областей було спрямовано понад 140 млрд гривень. 

Паралельно Міністерство продовжило реформу державної регіональної політики відповідно до європейських принципів.

Україна успішно завершила офіційний скринінг за Розділом 22 "Регіональна політика та координація структурних інструментів", отримала відповідні бенчмарки Європейської Комісії та перейшла до практичної підготовки інтеграції у політику згуртованості Європейського Союзу.

Розпочато підготовку Майстер-плану регіонального розвитку України, який стане основою для планування використання європейських фондів після набуття членства в ЄС.

Водночас 23 області вже оновили власні регіональні стратегії розвитку, а 95% територіальних громад мають стратегічні документи розвитку.

Також розпочато підготовку нової Державної стратегії регіонального розвитку України на 2028–2034 роки, яка визначатиме пріоритети розвитку країни на наступне десятиліття.

Окремим напрямом роботи стало масштабування президентської ініціативи «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». За час реалізації проєкту сформовано 1175 партнерств між громадами, до яких долучилися 1172 громади з різних регіонів України.

У межах програми громади вже отримали понад пів мільярда гривень фінансової допомоги, що спрямовується на підтримку територій, які найбільше постраждали від війни.

Ще одним масштабним проєктом стали «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги», які об'єднали близько 2 мільйонів школярів та стали найбільшим спортивним проєктом в історії незалежної України.

Підтримка людей, які постраждали від війни

Протягом останніх двох років Міністерство забезпечувало формування системної державної політики підтримки людей, які постраждали внаслідок російської агресії.

Особлива увага приділялася підтримці громадян, які пережили незаконне позбавлення свободи, мешканців тимчасово окупованих територій та їхніх родин.

Уряд ухвалив рішення про надання одноразової допомоги у розмірі 50 тисяч гривень цивільним українцям, яких Росія незаконно утримувала в полоні.

Також запроваджено одноразову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень дітям із тимчасово окупованих територій України, які вступають до українських закладів вищої освіти.

Паралельно продовжуються виплати громадянам, звільненим із російського полону, а також членам сімей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Держава виплачує 100 тисяч гривень одноразової допомоги після звільнення, а також 100 тисяч гривень за кожен рік перебування у полоні.

Станом на сьогодні таку підтримку вже отримали понад 12 тисяч громадян, а загальний обсяг виплат становить близько 1,2 мільярда гривень.

Відновлення громад та соціальної інфраструктури

За словами Олексія Кулеби, протягом останніх двох років Мінрозвитку змінило сам підхід до відновлення країни.

Якщо на початку повномасштабної війни основною метою було відновлення окремих пошкоджених об'єктів, то сьогодні Міністерство переходить до комплексного відновлення громад, коли кожен проєкт вирішує конкретні потреби людей — забезпечує житлом, водою, теплом, медичними послугами, освітою, транспортом і безпечними умовами життя.

Загалом за цей період в Україні відбудовано та модернізовано понад 3 тисячі об'єктів житлової, соціальної, дорожньої та критичної інфраструктури.

Разом із міжнародними партнерами реалізовано масштабну Програму відновлення України, у межах якої впроваджується понад 600 проєктів.

Йдеться про будівництво та відновлення шкіл, дитячих садків, лікарень, адміністративних будівель, об'єктів водо- та теплопостачання, транспортної та соціальної інфраструктури.

Окрему увагу Міністерство приділяє комплексному відновленню пілотних громад, де одночасно реалізуються десятки взаємопов'язаних проєктів.

За словами Олексія Кулеби, саме комплексний підхід до відновлення має стати новим стандартом державної політики після завершення війни, коли відбудова означатиме не лише ремонт окремих будівель, а створення сучасного, безпечного та комфортного середовища для життя.

Житлова політика та підтримка українців

Одним із найбільших напрямів роботи Мінрозвитку стала реалізація державної житлової політики та програм підтримки людей, чиє житло було пошкоджене або зруйноване внаслідок російської агресії.

За словами Олексія Кулеби, за останні два роки державними житловими програмами вже охоплено понад 500 тисяч українців.

Наймасштабнішою програмою залишається «єВідновлення», яка стала основним державним інструментом компенсації за пошкоджене та знищене житло.

Від початку роботи програми вже понад 200 тисяч родин отримали державні компенсації на ремонт або придбання нового житла. 

Паралельно Мінрозвитку продовжувало розширювати житлові програми для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, військовослужбовців та інших категорій громадян, які найбільше постраждали від війни. У рамках цієї програми було запущено новий компонент – “Житло для ВПО”. 

Одним із пріоритетів залишається розвиток соціального житла, що має стати окремим напрямом державної житлової політики відповідно до європейських підходів.

Міністерство також працює над створенням нової системи фінансування житлового сектору, яка поєднуватиме державні програми, міжнародну підтримку та приватні інвестиції.

Міжнародне партнерство та залучення інвестицій

Паралельно із реалізацією внутрішніх реформ Мінрозвитку суттєво посилило міжнародну співпрацю та залучення фінансування для відновлення України.

За словами Олексія Кулеби, за неповні два роки роботи Міністерству вдалося залучити понад 3,2 мільярда доларів США міжнародного фінансування на проєкти відновлення та розвитку інфраструктури.

Загальний портфель міжнародних угод, які супроводжує Мінрозвитку, вже перевищує 8,5 мільярда доларів США.

Йдеться про фінансування проєктів у сферах житла, транспорту, критичної та муніципальної інфраструктури, водопостачання, енергетичної стійкості, регіонального розвитку та відновлення громад.

Одним із ключових механізмів залучення коштів став Ukraine Investment Framework, створений Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility.

Саме через цей інструмент Україна отримує гарантії, гранти та кредити від провідних міжнародних фінансових організацій, зокрема Європейського інвестиційного банку, Банку розвитку Ради Європи, Світового банку, Французького агентства розвитку, KfW, NEFCO та інших партнерів.

Ukraine Recovery Conference 2026

Важливим етапом міжнародної роботи стала Ukraine Recovery Conference 2026, яка відбулася у Гданську.

За результатами конференції Міністерство розвитку громад та територій залучило понад 1,5 мільярда євро нового фінансування для реалізації проєктів відновлення.

Окрему роль у конференції відіграли українські громади.

Понад 150 громад представили міжнародним партнерам 528 інвестиційних проєктів, за результатами чого було підписано понад 30 угод на суму близько 300 мільйонів євро грантів та інвестицій.

У житловому секторі було залучено 351 мільйон євро нового фінансування.

Банк розвитку Ради Європи підтвердив фінансування житлових програм на суму понад 251 мільйон євро.

Зокрема, 100 мільйонів євро буде спрямовано на програму «єВідновлення», ще 80 мільйонів євро — на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій, а 60 мільйонів євро — на іпотечні програми для ветеранів.

Європейський інвестиційний банк оголосив про запуск пілотної програми соціального житла обсягом 100 мільйонів євро, а також про підготовку масштабного проєкту енергоефективної модернізації багатоквартирних будинків вартістю 120 мільйонів євро.

У транспортному секторі за результатами конференції було залучено 149 мільйонів євро.

Європейський інвестиційний банк виділив 96 мільйонів євро на ремонт автомобільних доріг, а також грант у розмірі 50,05 мільйона євро на будівництво транспортних розв'язок та капітальний ремонт пішохідних переходів.

Також було анонсовано нові програми підтримки розвитку прикордонної інфраструктури, реалізації проєктів Solidarity Lanes та RELINK.

Окремою подією став запуск Ukraine Transport Support Fund — міжнародного фонду підтримки транспортної інфраструктури України.

Перші внески до фонду здійснили Литва, Швеція, Норвегія та Естонія.

У секторі муніципальної інфраструктури за результатами URC вдалося залучити 524 мільйони євро через механізм Ukraine Investment Framework.

Кошти будуть спрямовані на розвиток систем водопостачання, теплопостачання, енергоефективності, поводження з відходами та інших муніципальних проєктів.

Окремо Мінрозвитку представило Rebuild Ukraine Intelligence Platform — цифрову платформу, що використовує технології штучного інтелекту для планування відбудови.

Платформа інтегрує дані із 47 державних інформаційних систем та дозволяє моделювати різні сценарії відновлення, аналізувати потреби громад, оцінювати ризики та підтримувати ухвалення управлінських рішень на основі великих масивів даних.

Нова модель залучення приватних інвестицій

Паралельно Мінрозвитку продовжило формування системного портфеля проєктів публічно-приватного партнерства.

Сьогодні до нього входять понад 30 інвестиційних проєктів, із яких 15 визначені пріоритетними для реалізації найближчим часом.

Очікуваний обсяг приватних інвестицій становить від 5 млд доларів.

Основну частину портфеля становлять проєкти у транспортній сфері — автомобільні дороги, морські порти, залізниця, прикордонна та водна інфраструктура.

Під час Ukraine Recovery Conference Міністерство презентувало другий концесійний проєкт у морській галузі — концесію поромного терміналу в морському порту Чорноморськ.

Транспорт: стійкість, цифровізація та інтеграція до європейської мережі

Попри повномасштабну війну транспортна система України продовжувала забезпечувати функціонування економіки, логістику, міжнародну торгівлю та мобільність людей.

За словами Олексія Кулеби, одним із ключових напрямів роботи стало посилення транспортної стійкості країни та інтеграція української транспортної системи до європейського простору.

У залізничній галузі відкрито першу євроколію Чоп — Ужгород, що забезпечила пряме сполучення Ужгорода з Віднем, Братиславою та Будапештом.

Триває електрифікація цієї ділянки, а також розпочато підготовку до будівництва євроколії Скнилів — Мостиська ІІ, яка має з'єднати Львів із європейською залізничною мережею. Для реалізації цього проєкту Україна отримала співфінансування Європейського Союзу в межах програми Connecting Europe Facility (CEF).

Вперше за багато років в Україні було запроваджено державне замовлення на суспільно важливі пасажирські залізничні перевезення. У державному бюджеті на 2026 рік на ці потреби передбачено 16 млрд гривень.

Паралельно тривало оновлення рухомого складу: законтрактовано понад 160 нових пасажирських вагонів українського виробництва, 84 із яких уже поставлено Укрзалізниці. Продовжувалась модернізація електропоїздів на власних виробничих потужностях компанії.

Важливим міжнародним проєктом стало підписання угоди з французькою компанією Alstom щодо постачання 55 сучасних двосистемних електровозів. Також розпочато реалізацію програми "3000 кілометрів Україною", спрямованої на оновлення залізничної інфраструктури.

Морська логістика та розвиток портів

Попри постійні російські атаки Україна забезпечила стабільну роботу морської логістики.

Українським морським коридором із моменту його запуску перевезено вже понад 200 мільйонів тонн вантажів, що дозволило зберегти український експорт та підтримати світову продовольчу безпеку.

Для посилення захисту портової інфраструктури у морських портах почали працювати спеціальні цивільні групи протиповітряної оборони, створені для протидії російським ударним безпілотникам.

Одночасно Міністерство започаткувало найбільші за час повномасштабної війни проєкти державно-приватного партнерства у морській галузі.

Розпочато конкурс із визначення концесіонера контейнерного та першого терміналів морського порту Чорноморськ.

На міжнародному рівні Міністерство забезпечило недопущення переобрання Росії до Ради Міжнародної морської організації, а також ініціювало створення Реєстру збитків від російської агресії на Нижньому Дунаї в межах Дунайської комісії.

Також розроблено та схвалено дорожню карту «Стратегічний план підвищення стійкості експортних логістичних маршрутів», яка визначає розвиток Дунайських портів одним із ключових пріоритетів державної транспортної політики.

Автомобільний транспорт та прикордонна інфраструктура

За останні два роки Україна суттєво розширила інтеграцію автомобільних перевезень із європейським ринком.

Було продовжено дію «транспортного безвізу» з Європейським Союзом, а також укладено аналогічні домовленості з низкою інших держав – Норвегією, Молдовою, Албанією, Боснію та Герцоговиною, Північною Македонією. Загалом сьогодні українські перевізники можуть працювати без дозвільної системи вже із 36 країнами.

Одночасно триває масштабна цифровізація автомобільних перевезень. На весь комерційний транспорт поширено систему єЧерга – понад 3 млн перетинів кордону. 

Також відновлено проєкт електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) та забезпеченого його безперервність. е-ТТН наразі повноцінно доступна бізнесу до використання. Наступний крок – ухвалення закону про обов’язкове використання е–ТТН. 

Вперше за 20 років змінено механізм управління міжнародними автобусними маршрутами – запроваджено онлайн-кабінет міжнародних маршрутів. Відкрито та змінено понад 700 маршрутів. Це вдвічі більше ніж було з паперовою процедурою. 

Вперше запроваджено цифрові конкурси на міжобласні маршрути. Замість засідань комісій та паперової подачі документів – перевізник формує заявку онлайн, а вся інформація автоматично перевіряється. 

Вперше запроваджено електронні дозволи на внутрішні маршрути. Тепер перевізник після конкурсу одразу отримує електронний дозвіл, а видані раніше паперові можна оцифрувати. Також вперше запроваджена можливість вносити зміни в дозвіл на маршрут – також онлайн. 

Паралельно реалізуються програми оновлення громадського транспорту. Українські громади вже отримали понад 120 нових автобусів, трамваїв і тролейбусів.

Розвиток пунктів пропуску

За майже два роки реалізовано низку важливих інфраструктурних проєктів на кордоні з країнами Європейського Союзу.

Відкрито новий пункт пропуску з Угорщиною та оновлено 10 пунктів пропуску у Волинській, Чернівецькій та Одеській областях. 

Після підписання протоколу зі Словацькою Республікою вперше запроваджено пішохідний рух через пункт пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке". Від початку роботи сервісом уже скористалися понад 57 тисяч людей.

У межах програми Connecting Europe Facility завершено облаштування вантажного терміналу в пункті пропуску "Порубне – Сірет", де створено чотири смуги руху для вантажного транспорту.

Також облаштовано зразкову сервісну зону перед пунктом пропуску "Рені – Джюрджюлешть", триває робота над будівництвом ще 5 сервісних зон. 

Авіація: підготовка до післявоєнного відновлення

Попри закритий через війну повітряний простір Міністерство продовжувало системну підготовку до майбутнього відновлення цивільної авіації.

Уряд затвердив Стратегію розвитку цивільної авіації України до 2030 року, яка визначає напрями модернізації галузі, інтеграції до європейського авіаційного простору, відновлення аеропортової інфраструктури та розвитку сучасної системи авіаційної безпеки.

Крім того, створено Міжвідомчий координаційний центр, який координуватиме підготовку до поетапного відновлення цивільної авіації після покращення безпекової ситуації.

Паралельно забезпечувалося належне утримання стратегічної інфраструктури аеропортів «Бориспіль» і «Львів», стабільна робота державного підприємства «Украерорух» за підтримки Євроконтролю, а також реалізація проєкту модернізації аеропорту «Бориспіль» за участю Корейського агентства міжнародного співробітництва (KOICA).

Безбар'єрність

За останні два роки безбар'єрність стала одним із базових принципів державної політики відновлення.

Мінрозвитку інтегрувало принципи доступності до проєктування, будівництва та відновлення громад, щоб нові об'єкти відповідали потребам усіх людей, незалежно від віку чи стану здоров'я.

У пілотних громадах уже реалізуються перші комплексні безбар'єрні маршрути, які поєднують доступні громадські простори, транспорт, соціальну та адміністративну інфраструктуру.

Також створено першу Мапу безбар'єрності, яка допомагає оцінювати рівень доступності об'єктів та планувати подальші зміни.

Крім того, сформовано мережу з понад 1300 уповноважених з питань безбар'єрності у громадах, які координують впровадження державної політики на місцевому рівні.

Європейська інтеграція 

Одним із наскрізних напрямів роботи Міністерства залишалася європейська інтеграція.

За цей період завершено офіційний скринінг усіх переговорних розділів, що належать до компетенції Мінрозвитку, а також ухвалено 14 законів, необхідних для адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу.

Підсумовуючи результати роботи, Олексій Кулеба наголосив, що кожен із цих результатів став можливим завдяки спільній роботі Президента України, Верховної Ради, Уряду, команди Міністерства розвитку громад та територій, обласних військових адміністрацій, громад та міжнародних партнерів.

«Попереду ще багато роботи. Але головне — ми вже довели, що навіть у найважчих умовах війни можемо не лише вистояти, а й будувати сильнішу, сучаснішу та стійкішу Україну», — зазначив Олексій Кулеба.

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram, Instagram, Threads та WhatsApp