Підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і підготовка наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки стали головними темами зустрічі з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) .

Участь у заході взяли заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник генерального директора Департаменту глобального навколишнього середовища штаб-квартири JICA Казунао Шибата, а також представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства та Міністерства охорони здоров’я.

За словами Наталії Козловської, ключовим підходом має стати перехід від локальної допомоги громадам до формування системної політики у сфері  поводження з відходами від руйнувань.

«Сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях, і фактично з цим працює кожна громада, немає жодного регіону, де б були відсутні руйнування. Тому рішення мають бути масштабованими на всю країну», — зазначила заступниця міністра

У фокусі — три ключові учасники процесу: громади, підрядники і виробники будівельної продукції.

Громадам потрібні обізнаність та чіткі протоколи дій — від очищення територій до сортування і підготовки відходів до переробки. Підрядні організації мають працювати за зрозумілими правилами, з урахуванням чинних санітарних норм.

Виробники ж відіграють окрему роль — саме вони мають інтегрувати перероблені матеріали у виробництво. Водночас головна умова — якість і безпечність кінцевого продукту.

«Україна імплементувала законодавство ЄС у сфері якості будівельної продукції. Незалежно від сировини, кінцевий продукт має відповідати встановленим стандартам», — підкреслила Наталія Козловська.

Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо створення таких стандартів. 

Японська сторона також підтримала необхідність розробки чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Це може стати основою для розвитку ринку і залучення бізнесу, особливо у дорожньому будівництві.

Окремо учасники зустрічі зупинились на проблемі поводження з азбестовмісними матеріалами. Сьогодні в Україні використовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиного підходу немає.

«Безпечного використання азбесту не існує. Тому нам потрібно напрацювати єдині правила — від виявлення до утилізації», — наголосила заступниця міністра.

Ще один виклик — відсутність лабораторій для швидкого аналізу небезпечних матеріалів. Частину досліджень досі доводиться робити за кордоном.

Щоб частково вирішити це питання, JICA передасть необхідне обладнання  українським установам у Київській області та містах-партнерах, що дозволить проводити аналіз на місці. Також JICA планує розширити навчальні програми для спеціалістів.

У цілому пілотний проєкт, який триває з 2024 року дав відчутні практичні результати. Він реалізується у Київській області та п‘яти містах (Одеса, Дніпро, Харків, Миколаїв, Херсон) і дозволив не лише відпрацювати підходи, а й запустити конкретні рішення на місцях.

Зокрема, в межах проєкту було надано необхідне обладнання для роботи з відходами, проведено навчання для фахівців, розпочато розвиток переробки матеріалів, а також впроваджено системний моніторинг і аналіз.

Окремо японські партнери високо оцінили організацію процесів щодо відходів від руйнувань у Бородянці— там вже налагоджено технологічний цикл обробки матеріалів, які в подальшому можуть бути повторно використані у виробництві дорожнього покриття. 

Мінрозвитку визначило ключові напрями подальшої роботи:

• удосконалення законодавчої бази
• перехід на принципи Європейського зеленого курсу
• розвиток переробки та повторного використання як пріоритету над захороненням
• створення економічних стимулів для повторного використання
• масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами

Паралельно Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту. 

Поточний проєкт JICA триватиме до вересня 2026 року, але сторони вже готують наступний етап.

«Для нас важливо забезпечити безперервність цієї роботи і продовжити діяльність без пауз», — зазначив Казунао Шибата.

За підсумками зустрічі домовленості зафіксують у спільному протоколі, який визначить як найближчі кроки, так і довгострокові орієнтири співпраці.

Довідково: 

За даними RDNA5, лише у житловому секторі пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а загальні збитки оцінюються у 61,1 млрд доларів. Станом на квітень в Україні вже обліковано понад 6 млн тонн відходів від руйнувань — і це лише ті, що переміщені на майданчики тимчасового зберігання. Фактичні обсяги є значно більшими .

Підписуйтеся на сторінки Міністерства розвитку громад та територій у соцмережах Facebook, Twitter, Telegram та WhatsApp